id: 35947
Назва: Вплив хелатних сполук на м’ясні якості яловичини
Автори: Фаріонік Т.В., Титула Я.А.
Ключові слова: мікроелементи, хелатні комплекси, метіонати, бугайці, продуктивність
Дата публікації: 2024-05-20 12:06:50
Останні зміни: 2024-05-20 12:06:50
Рік видання: 2023
Аннотація: Важливим аспектом є проблема збалансованості мікроелементного живлення в раціонах, яка виникає через недостатність макро- та мікроелементів у ґрунті та кормах. Деякі з цих елементів виступають як складові біологічно активних сполук і регулюють різні метаболічні процеси. Нестача або надлишок цих елементів може призвести до значних порушень обміну речовин в організмі тварин і зниження продуктивності. Незбалансованість раціону при відгодівлі молодняку великої рогатої худоби щодо мінеральних речовин супроводжується порушенням обміну речовин, зниженням продуктивності та стійкості тварин, погіршенням ветеринарно-санітарних показників та якості м’яса. Метою досліджень було виявити вплив збагачення раціонів дефіцитними мікроелементами в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) на продуктивність дослідних бугайців. Використання мікроелементів і їх хелатних сполук, таких як метіонати, а також інших біологічно активних речовин, має свої переваги. Це сприяє зниженню рівня засвоєння важких металів і радіонуклідів забруднених кормів і води. Хелатні комплекси мікроелементів легко проникають через клітинні мембрани, що дозволяє здійснювати цілеспрямований вплив на обмін речовин і енергії, а також коригувати дефіцит мікроелементів у відповідних біогеохімічних зонах. При додаванні мікроелементних добавок і їхніх хелатних сполук у бугайців 2, 3 і 4-ї дослідних груп підвищувався забійний вихід відповідно на: 0,15, 1,48, 2,26 кг порівняно з контрольною групою. Збільшувався вихід м’яса вищого сорту на: 9,18; 11,02 і 13,9 кг відповідно до контролю. Також збільшувався вихід м’язової тканини першого сорту на 11,35; 12,95 і 15,1 кг порівняно з контролем. Корекція раціонів дослідних тварин дефіцитними мікроелементами у формі солей і їхніх хелатних сполук (метіонатів) сприяла покращенню фізико-хімічного складу яловичини, її харчової цінності. Таким чином робимо висновок про те, що за всіма параметрами найкращі показники має четверта дослідна група, якій згодовували мікроелементи у формі хелатних сполук (метіонатів), дещо нижчі показники мають відповідно друга та третя дослідні групи, яким згодовували неорганічні солі дефіцитних мікроелементів. В подальшому будемо застосовувати хелатні сполуки дефіцитних мікроелементів для поліпшення фізіологічних та морфологічних показників яловичини.
URI: http://socrates.vsau.edu.ua/repository/getfile.php/35947.pdf
Тип виданя: Статті у наукових фахових виданнях України (Copernicus та інші)
Видавництво: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. Серія "Сільськогосподарські науки". 2023. Т. 25. № 99. С. 237-240. DOI: 10.32718/nvlvet‐a9938
Розташовується в колекціях :
Ким внесений: Адміністратор
Файл : 35947.pdf Розмір : 668329 байт Формат : Adobe PDF Доступ : Загально доступний
| |
|
|
