|
- 2015-05-19 09:16:18 опублік. Ткачук Олександр Петрович
Академік НААН Патика Володимир Пилипович, а також асистенти кафедри екології та охорони навколишнього середовища Вінницького національного аграрного університету Кириленко Людмила Василівна та Алєксєєв Олексій Олександрович є співавторами методичних рекомендацій виробництву «ЕПАА – універсальний біологічний прилипач мікробних препаратів, пестицидів і регуляторів росту рослин». Рекомендації розроблені науковцями Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного з яким тісно співпрацює Вінницький національний аграрний університет, згідно з результатами наукових досліджень і виробничих перевірок прилипала ЕПАА на насінні та рослинах з урахуванням різних грунтово-кліматичних зон України при вирощуванні культур і підтверджено високий рівень технологій. У рекомендаціях наведені дані щодо властивостей та ефективності біологічного прилипала ЕПАА і технології його застосування при протруюванні, інокуляції насіння та обробці рослин під час вегетації пестицидами, регуляторами росту та бактеріальними препаратами. | - 2015-05-19 09:16:18 опублік. Ткачук Олександр Петрович
Академік НААН Патика Володимир Пилипович, а також асистенти кафедри екології та охорони навколишнього середовища Вінницького національного аграрного університету Кириленко Людмила Василівна та Алєксєєв Олексій Олександрович є співавторами методичних рекомендацій виробництву «ЕПАА – універсальний біологічний прилипач мікробних препаратів, пестицидів і регуляторів росту рослин». Рекомендації розроблені науковцями Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного з яким тісно співпрацює Вінницький національний аграрний університет, згідно з результатами наукових досліджень і виробничих перевірок прилипала ЕПАА на насінні та рослинах з урахуванням різних грунтово-кліматичних зон України при вирощуванні культур і підтверджено високий рівень технологій. У рекомендаціях наведені дані щодо властивостей та ефективності біологічного прилипала ЕПАА і технології його застосування при протруюванні, інокуляції насіння та обробці рослин під час вегетації пестицидами, регуляторами росту та бактеріальними препаратами. | - 2015-05-19 09:16:18 опублік. Ткачук Олександр Петрович
Академік НААН Патика Володимир Пилипович, а також асистенти кафедри екології та охорони навколишнього середовища Вінницького національного аграрного університету Кириленко Людмила Василівна та Алєксєєв Олексій Олександрович є співавторами методичних рекомендацій виробництву «ЕПАА – універсальний біологічний прилипач мікробних препаратів, пестицидів і регуляторів росту рослин». Рекомендації розроблені науковцями Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного з яким тісно співпрацює Вінницький національний аграрний університет, згідно з результатами наукових досліджень і виробничих перевірок прилипала ЕПАА на насінні та рослинах з урахуванням різних грунтово-кліматичних зон України при вирощуванні культур і підтверджено високий рівень технологій. У рекомендаціях наведені дані щодо властивостей та ефективності біологічного прилипала ЕПАА і технології його застосування при протруюванні, інокуляції насіння та обробці рослин під час вегетації пестицидами, регуляторами росту та бактеріальними препаратами. | - 2015-05-14 09:00:23 опублік. Ткачук Олександр Петрович
ЯКА ДОЛЯ ЧЕКАЄ НА ЗЕЛЕНІ НАСАДЖЕННЯ НА ВУЛИЦІ СОБОРНІЙ У ВІННИЦІ? Алея лип вздовж вулиці Соборної міста Вінниці у 60-80-і роки минулого століття прикрашала центральну частину Подільського краю. З того часу з лип-красунів залишились окремі дерева. Цієї весни були поновлені липи на центральній вулиці міста, але чи не засохнуть вони, як і їх попередники? Роздуми з цього приводу висловила доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Вінницького національного аграрного університету кандидат сільськогосподарських наук Кравчук Галина Іванівна у газеті РІА за 29 квітня. Кравчук Г.І. довгий час працювала у Вінницязеленбуді, а її напрям наукових досліджень напряму пов`язаний з проблемою екологічної стійкості лісових насаджень, тому вона добре обізнана у цій проблемі. За словами Галини Іванівни, до причин загибелі лип на Соборній необхідно підходити комплексно: місто – це урбоекосистема, цілий комплекс з води, грунту, повітря, промисловості та житлової забудови. Кожен із цих факторів тим чи іншим способом впливає на стан лип. Тому, рано чи пізно, їх все одно довелось би замінювати на нові. Липи – продовжує Галина Іванівна – є одними з найбільш витривалих дерев, вони акумулюють значну кількість важких металів та є найбільш газостійкими породами дерев, тому не випадково саме вони прикрашають наше місто. Висаджені липи були спеціально вирощені для цих цілей, мають добре сформовану крону і кореневу систему, але не виключено, що вони також через деякий час засохнуть. Основними причинами цього є посипання доріг у зимовий період сольовими речовинами, а також у зв’язку з глобальним потеплінням падає рівень грунтових вод і це є головним фактором. Як вихід, Галина Іванівна бачить у монтажу автоматичної системи крапельного поливу… Більш детально можна ознайомитись з проблемами озеленення центру міста у відповідному випуску згаданої газети. | - 2015-05-14 09:00:23 опублік. Ткачук Олександр Петрович
ЯКА ДОЛЯ ЧЕКАЄ НА ЗЕЛЕНІ НАСАДЖЕННЯ НА ВУЛИЦІ СОБОРНІЙ У ВІННИЦІ? Алея лип вздовж вулиці Соборної міста Вінниці у 60-80-і роки минулого століття прикрашала центральну частину Подільського краю. З того часу з лип-красунів залишились окремі дерева. Цієї весни були поновлені липи на центральній вулиці міста, але чи не засохнуть вони, як і їх попередники? Роздуми з цього приводу висловила доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Вінницького національного аграрного університету кандидат сільськогосподарських наук Кравчук Галина Іванівна у газеті РІА за 29 квітня. Кравчук Г.І. довгий час працювала у Вінницязеленбуді, а її напрям наукових досліджень напряму пов`язаний з проблемою екологічної стійкості лісових насаджень, тому вона добре обізнана у цій проблемі. За словами Галини Іванівни, до причин загибелі лип на Соборній необхідно підходити комплексно: місто – це урбоекосистема, цілий комплекс з води, грунту, повітря, промисловості та житлової забудови. Кожен із цих факторів тим чи іншим способом впливає на стан лип. Тому, рано чи пізно, їх все одно довелось би замінювати на нові. Липи – продовжує Галина Іванівна – є одними з найбільш витривалих дерев, вони акумулюють значну кількість важких металів та є найбільш газостійкими породами дерев, тому не випадково саме вони прикрашають наше місто. Висаджені липи були спеціально вирощені для цих цілей, мають добре сформовану крону і кореневу систему, але не виключено, що вони також через деякий час засохнуть. Основними причинами цього є посипання доріг у зимовий період сольовими речовинами, а також у зв’язку з глобальним потеплінням падає рівень грунтових вод і це є головним фактором. Як вихід, Галина Іванівна бачить у монтажу автоматичної системи крапельного поливу… Більш детально можна ознайомитись з проблемами озеленення центру міста у відповідному випуску згаданої газети. | 1 . . . 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 . . . 406 |
|